September 26, 2017

ТРЕЦА ВОЙВОДЯНСКА КОНВЕНЦИЯ

ТРЕЦА ВОЙВОДЯНСКА КОНВЕНЦИЯ

Оставаюци дошлїдни становиском и намаганьом Першей и Другей войводянскей конвенциї?, облапеним у документох “Суботицка инициятива” (Суботица, фебруара 2005.) и “Войводянска
уставна инициятива” (Нови Сад, юлия 2006.), хтори гру- бо иґноровани уж зоз самим антидемократичним способом при- ношена важацого октроованого републичного Уставу;

 

Одлучни у солидарней ришеносци указац на необгодносц правдивих кореньових и цалосних пременкох актуалней уставно- правней системи Републики Сербиї на тирвацих основох и у склад- зе з историйним положеньом у хторим ше держава Сербия и АП Войводина нашли после розпаду “другей Югославиї” и щезованя федеративних державох СРЮ и СЧГ, односно – у намири указац и на необходносц нового самоконституованя историйних консти- тутивних ентитетох Сербиї и Войводини* до заєднїцкей, зложеней и медзинародно припознатей держави – Републики Сербиї, чийо вони буду интеґрални и уставно ровноправни часци;

 

У жаданю указац на найефикаснєйши драги и методи витворйованя тих своїх стратеґийно значних цильох, становискох и по- литичних задаткох, хтори шлїдза з таких намаганьох,

 

Учашнїки Трецей войводянскей конвенциї усвоюю наступну

 

РЕЗОЛУЦИЮ
І

Войводина на уставним референдуме 2006. гварела одлучне НЄ важацому Уставу Републики Сербвиї – як пре способ його приношеня, так и пре його змист, окреме пре положенє Войводини у Републики Сербиї. Тот Устав вообще не дава нїяки ґаранциї войво- дянскей аутономиї, з оглядом же ше вона препущуе законом хтори з просту векшину приноши Скупштина Сербиї спрам хвилькового одношеня моцох. З одбиваньом такого Устава Войводина плебисцитарно потвердзела становиска Першей и Другей войводянскей конвенциї и политични становиска н закладаня аутономистичних политичних моцох у остатнїх двох деценийох. А потвердзела тоти свойо опредзелєня и з виразно векшинску потримовку проевроп- скей политичней опциї, як на януарских виберанкох за Предси- дателя Републики, так и на майских виберанкох за републичну и скупштину АПВ и локални орґани власци.

 

Зоз тим виразно векшинским вияшньованьом гражданє Во- йводини пресудно допринєсли же конечно у Републики Сербиї у цалосци прешвечлїво однєшу одлучуюцу политичну побиду моци хтори обецовали же пошвидшаю интеґрацию нашей жеми до ев- ропских цекох и єй еманципацию од милошевичовского политич- ного нашлїдства; значи – гевти политични моци од хторих Войво- дина обчекує кореньово демократични реформи и приношенє но- вого уетава, уключуюци ту и сущну пременку уставного положе- ня Покраїни

 

Тоти и таки вияшьованя гражданох и народох Войводини, а окреме їх НЄ надрилєному уставу, маю далєко ширшу политично- историйну значносц як цо то саме одбиване єдного октроованого
уставу.

 

Треца войводянска конвенция тоту ширшу политично-историйну значносц толкує так:

 

ВОЙВОДИНА НЄ СЦЕ

 

- монопол политичних партийох у креированю конститутив- них актох и судьбово важних одлукох, бо то право шицких гражданох а не лем политичних партийох и їх верхох;

 

- централистично и унитаристично ушорену державу, ані” униформни институционални ришеня за розлични и у ве- льо чим специфични стредки и субєкти;

 

- партийократске панованє над цалу дружтвену структуру, та анї доминацию сцимборених партийних аристократийох у дружтвених збуваньох и на явней сцени;

 

- формоване републичней Влади з еднопартийнима министерствами и тиж так еднопартийне ґаздоване з найбогатшима явнима подприємствами у цилю дзелїдби доброх, на шицких уровньох власци, цо и системне предусловие и жридло вшадзиприсутней корупциї;

 

- доминацию вивершней власци над законодавну и судску;

 

- неорґанизовану и корумпировану державу, а орґанизовани криминал;

 

- реинкарнацию клерикализма и роялизма;

 

- обнавянє лидерского ауторитаризма, поствиберанкови триюмфализем и самовласне редукованє ясней виборней потримовки гражданох Войводини европским и провойво- дянским опцийом на потримовку поєдиним политичним странком и їх вождом;

 

- уставне огранїчованє роботних, синдикалних и социялних правох и индиферентносц власци при їх потупйованю;

 

- безкрупулозну манипулацию з явносцу зоз финансийнима уценами, з кадровскима махинациями, и скриваньом и фризираньом податкох од общого интереса;

 

- предлужованє дводеценийней политики раубованя, драстичного плячканя и поредаваня за дробни войводянских ресурсох, маєтку и калиталу;

 

- рапидне заоставанє Войводини у розвою, хторе утаргує кажду перспективу скорей шицкого младим у нєй, алє и єй вкупного розвою, а резултат є централистичного устрой- ства системи и подлого управяня з привреду и державу;

 

- жобранє покраїнскей администрациї пред вивершнима орґанами Републики и нападне и понїзне велїчанє гевтого цо ше єй удзелї.

 

ВОЙВОДИНА СЦЕ

 

- сущно иншаке уставно-правне устройство Републики Сербиї и приноенє подполно нового устава з хторим ше закончи политична система фундаментована на Меморанду- му САНУ и з хторим Република Сербия як зложена держава будзе уставно ушорена спрам здобуткох модерней политичней теориї и сучасней европскей пракси. То подрозумює нову историйну догварку ровноправних историйних и конститутивних ентитетох Сербиї ж Войводини о їх самоконституованю и здружованю до Републики Сербиї як заєднїцкей цалосней, зложеней и сувереней европскей держави;

 

- Републику Сербию як демократску, гражданску, секуларну и децентрализовану державу, як заєднїцку Републику уставно ушорену согласно природней и историйней зложе-
носци єй єства, цо подрозумює єй реґионализацию и моцну локалну самоуправу и почитованє принципох субсидиярносци у орґанизованю власци;

 

- уставне потвердзенє жридлового политичного субєктивитета и реґионалного идентитета Войводини и нєоцудзимого и нєпотрошного сувереного здобутого права ровноправних народох и гражданох хтори у нєй жию же би самостойно одлучовали о власней судьби;

 

- право Войводини же би, у складзе з новима принципами уставно-правней системи Републики Сербиї, самостойно приношела власни конститутивни акт, хтори обезпечує ровноправносц националних заєднїцох и шицких гражданох у конституованю полней автономнї покраїни; же би ушориовала и витворйовала законодавну, вивершну и судску власц; же би управяла з власнима природнима и зоз свою роботу здобутима ресурсами, як и зоз своїма жридло- вима приходами и з власним маєтком;

 

- право Войводини же би на основи полней ровноправносци зоз Сербию як конститутивним ентитетом, а на фундамен-ту нєоспорних исторжйних, политичних и економских особеносцох и арґументох, утвердзела тирваци основи консти- туованя и будуцого ушореня заеднїцкей зложеней держави и превжала свою часц одвичательносци за єй функционо- ване и розвой, за моцненє єй териториялного интеґритета, єй тирвацей нукашшєй стабилносщи и медзинародней безпечносци, угляду и субєктивитету;

 

- право и обовязку Войводини же би зоз своїма актами обезпечовала полну ровноправносц меншинских народох и ґарантовала им шицки гевти форми меншинскей автономнї; з хторима ше вона оптимално посцигує, у рамикох з конститутивним актом дефинованей автономиї Войводини;

 

- заєднїцке утвердзованє стратеґиї длугорочного економского, политичного, реґионалного и вкупного дружтвеного розвою заєднїцкей держави Сербиї;

 

- врацанє маєтку хтори зоз законом зоз 1996. вжати АП Войводини и локалним самоуправом;

 

- врацанє здобутих и припознаванє модерних роботних и синдикалних правох и розвитей социялней функциї держави;

 

- право Войводини же би давала свойо полне донриношенє репатрияциї и же би одвитовала за политику интеграциї гевтих вигнатих особох хтори масовно населєни праве на тих просторох;
пошвидшани поступок полного уключованя Републики Сербиї до Европскей униї и других европских интеґрацийох и до медзинародней заєднїци у цалосци;

 

- мир, стабилносц и догваркове ришованє шицких проблемох зоз хторима ше держава Сербия нєшка зочує.

 

II

 

Треца войводянска конвенция ценї же ше становиска зоз тей Резолуциї можу витвориц:

 

1. З потримовку виберачох войводянским автономистично ориєнтованим странком, як и другим странком хтори Войводини припознаваю право на полну уставну автономию, на наступних покраїнских виберанкох за освойованє прешвечлївей векшини у Покраїнскей скупштини. Така скупштина могла би зоз своїма одлуками вимагац, а зоз своїм одлучним анґажованьом и вибориц припознаванє политичного субєктивитета Войводини, як значней рушаюцей точки за самостойне приношенє конститутивного акта Войводини и нового Устава Републики Сербиї;

 

2. Треца войводянска конвенция обчекує же скорей шицко- го гевти политични странки хтори ю зволали, як и шицки други партиї европскей демократичней ориєнтациї у Вой- водини и Сербиї, зоз лоґистичну потримовку нєвладових орґанизацийох истей провениєнциї, обезпеча полне акцийне содійство зоз цильом же би на локалних, покраїнских и републичних виберанкох здобули у Войводини и жеми у цалосци превласц гевтих моцох хтори можу витвориц ко- реньово уставни и дружтвени реформи, односно цилї дефиновани у Резолуциї Трецей войводянскей конвенциї;

 

3. Треца войводянска конвенция, у складзе з такима опредзелєнями, одлучно потримує вше моцнєйши инициятиви у Сербиї Войводини же би гевти нарастаюци политични моци хтори ше явно вияшньовали процив способа на хтори принєшени важаци Устав и процив його змиста, заєднїцкиу форми утавотворного руха – порушали акцию за анимированє явносци, лобиранє и прицисок за розписованє виберанкох за Уставотворну скупштину и приношенє нового Устава;

 

4. Учашнїки Трецей войводянскей конвенциї, хтори представяю векшинску часц гевтого виберанкового цела цодало значне доприношенє побиди Бориса Тадича и странкох ев- ропскей опциї на остатнїх предсидательских, парламентар- них, покраїнских и локалних виберанкох, обчекую же Предсидатель Републики Сербиї одвичательно спольнї свойо предвиберанково обецунки и розпатри закладаня, порученя и вимоги Другей и Трецей войводянскей Конвенциї; односно – же цо скорей поруша инициятиву за пременку уставу и посцигованє новей историйней догварки на осно- ви хторей Република Сербия будзе уставно тирвацо ушоре- на по мери єй зложеного єства и сучасних европских стандардох;

 

5. Треца войводянска конвенция оценює же би було доцильно же би ше з Одлуку Скупштини АПВ обезпечел цо векши ступень нєпостредней одвичательносци посланїкох спрам виберачог, а нє лєм спрам политичней партиї хтора их кандидовала;

 

6. Треца войводянска конвенция обчекує полну потримовку европских владох, институцийох и демократичних медзинародних орґанизацийох своїм вимогом и опредзелєньом, бо вона пошвидша витворйованє становискох Лондонскей конференциї, Европского совиту, як и Бадинтеровей и Ве- нециянскей комисиї. Активну потримовку и помоц медзинародней заєднїци Тре- ца войводянска конвенция будзе тримац за доприношенє длугорочней стабилизациї у реґиону и прето є привитна;

 

7. Учашнїки Трецей войводянскей конвенциї виражую тварду ришеносц витирвац у своїх закладаньох аж по їх демо- кратичне прилапйованє и полне витворйованє. Вони пре- то обовязую и овласцую потерашнї Инициятивни одбор зволовачох же би орґанизовал найдїлотворнєйши фор- ми координациї и содїйства у цилю политичней и медзи- народней промоциї становискох и закладаньох документа Конвенциї и установел сотруднїцтво з гевтима поли- тичнима моцами и институциями у жеми и нєпостредним окруженю, як и з гевтима у медзинародней заєднїци, хтори можу пошвидшац їх витворйованє.

 

Нова Сад, 20. децемебер 2008.

 

Учашнїки Трецей войводянскей конвенциї
Нєвладово орґанизациї: “Арґус”, Центер за либерални студиї, Форум В-21, Гелсиншки одбор, Нєзависне дружтво новинарох Войводини, Реґионални центер за вигнати особи, Войводянски клуб

 

Политични странки: Алиянса войводянских Румунох, Банатска странка, Демократични союз Горватох Войводини, Европска моц Войводини, Новосадска партия, Панчевска партия, Союз войводянских Мадярох, Социялдемократична партия Войводини, Войводянска алтернатива, Войводянска партия

 

Углядни поєдинци – припаднїки шицких народох Войводини и представнїки привредней, универзитетскей, науковей, образовней, уметнїцкей, културней и спортскей явносци Покраїни

Rezolucija III

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>