Штварта войводянска конвенция
[nr]
Отримана у Новим Садзе 01. априла 2012. року – у чиєй робо- ти участвовали представнїки реґионалних и народносних странкох Войводини и других демократично и европски ориєнтованих поли- тичних партийох и нєвладових орґанизацийох, значни представ- нїки шицких народох и националних заєднїцох хтори у Войводини виками жию, и войводянских ґеоисторийних реґионох Бачки, Ба- ната и Сриму, войводянски академики и други углядни людзе ошведочени же су за войводянску ориєнтацию – представнїки науки, просвити, култури, медийох, привреди и других обласцох явного и политичного живота – зволана под слоґаном „Нова вой- водянска уставна инициятива”,
[nr]
З акламацию прилапює
Д Е К Л А Р А Ц И Ю
О ОСНОВОХ ДЕМОКРАТИЧНОГО ЗЄДИНЄНЯ
ВОЙВОДИНИ И СЕРБИЇ ДО СОЮЗНЕЙ РЕПУБЛИКИ СЕРБИЇ
[nr]
I
[nr]
Як леґитимни представнїки ґевтей жридлово демократичней Войводини хтора трима:
– же ше Република Сербия – окреме после политичних пре- менкох започатих концом 80-их рокох, а корунованих з актуалним Уставом – самодетерминовала як политично и уставно нєконсоли- доване друштво, роздзеране зоз шором сущних процивсловнос- цох и напнутосцох, яки нємож звладац у рамикох унитаристичней и централистичней политичней системи и актуелного уставного ушореня; же така держава Сербия уж длуго у перманентним зра- женю сама зоз собу, зоз нєдавно осамостоєним Косовом и Войводи- ну як самосвойним конститутивним ентитетом, зоз поєдинєчнима етнїчнима заєднїцами знука єй зложеного єства, та – упрекосц нєдавним позитивним резултатом, – и зоз своїма нєпостреднима сушедами, зоз своїм европским окруженєм, як и зоз медзинарод- ну заєднїцу;
– же актуелни Устав Републики Сербиї сущни ґенератор и най- польнєйши вираз цалосней глїбокей и поґибельнєй економскей, политичней, социялней и моралней друштвеней кризи;
– же гражданє и гражданки мултинационалней Войводини зоз прешвечлїву векшину гварели плебисцитарне нє важацому Уставу на референдуму вочи його приношеня, цо тот Устав твори поли- тично проблематичним и у сущносци нєлеґитимним. То дава нєо- спорно плебисцитарно демократски кредибилитет и политични леґитимитет становиском Першей, Другей и Трецей войводянскей конвенциї и їх закладаньом за приношенє нового Устава, хтори муши буц плебисцитарно прилапени на цалей териториї держа- ви Сербиї1;
– же виход зоз глїбокей и общей кризи и историйней шлєпей улїчки у хторих ше нашо друштво уж длуго находзи, нєминовно вимага подполни дисконтинуитет з политику централистично- го велькодержавя, и идеолоґию меморандумскей Сербиї, кореньово демократични политични реформи, фундаментални уставни пре- менки и цо швидше претаргнуце зоз важацим Уставом;
– же би пануюцу политичну елиту и терашнїх управячох дер- жави на радикални уставни реформи, уключуюци и признаванє Войводини єй присилно знїщених ошведочених историйних устав- них правох, обовязую по нєшка грубо иґноровани становиска Уговора ДОС са народом 2000. године, становиска Лондонскей кон- ференциї 1992. року, даскельо експлицитни резолуциї Европского Парламента у Стразбуру, як и становиска Венециянскей комисиї о актуелним Уставу;
– же нє лєм у Войводини, алє и у самей Сербиї нарастаю поли- тични моци хтори у мено вимогох за кореньову децентрализацию, реґионализацию и злєпшаньом уставного положеня гражданох и швета роботи, вше одлучнєйше вимагаю пременку того Устава, после чого тоти пременки вше вецей поставаю политично нєзао- биходни и историйно нєминовни;
– же стаємни длугорочни интерес шицких гражданох и гра- жданкох – як припаднїкох сербского, так и припаднїкох шицких других народох и националних заєднїцох у Сербиї и Войводи- ни, як двох особених и нєодрекаюцих ґеоисторийних реґионох и двох самосвойних конститутивних ентитетох хтори фактично творя нєшкайшу Републику Сербию – же и после розпаду СФРЮ и нєставаня СРЮ и Державней Заєднїци Сербиї и Чарней Гори – предлужиц жиц у заєднїцкей, зложеней, союзней, модерней, демокра- тичней и секуларней держави републиканского ушореня, до хторого ше добродзечнє зєдинюю зоз свою плебисцитарно виражену волю;
– же би ше зоз нову историйну догварку леґитимних пред- ставнїкох двох терашнїх конститутивних етнитетох – Войводи- ни и Сербиї– о їх самоконституованю як федералних єдинкох и о добродзечним удружованю до заєднїцкей и зложеней державней заєднїци – Союзней Републики Сербиї– на основи началох пол- ней уставней ровноправносци и началох федерализма примера- ного историйним, политичним и цивилизацийним окремносцом и ошведоченим, а розличним конститутивним правом и специ- фичносцом двох конститутивних ентитетох, найподпольнєйше витворюю здобути и нєодрекаюци историйни права и Войводи- ни и Сербиї, историйни интереси, у першим шоре сербского, як и меншинских народох и етнїчних заєднїцох хтори у нїх виками жию, же на твардих основох творя стабилну заєднїцку союзну дер- жаву, хтора на исти способ припада шицким гражданом, бо вони у нєй шицки єднаки и єднак ровноправни;
У согласносци зоз такима опредзелєнями, прешвечени зме же ше – на платформи з хтору тоту Декларацию предкладаме – терашня, унитаристично – централистична Сербия може мирно и успишно трансформовац до зложеней, насправди демократич- ней, тирвацей стабилней и розвойно просперитетней европскей держави, и постац стабилни фактор, стожерни ґарант мира и но- шитель розвою европскей держави хтора будзе ґарант на Балка- ну, у Подунайским реґиону, Юґовосточней Европи як и сучасней Европи у цалосци.
[nr]
II
[nr]
У мено Войводини хтору учашнїки тей Конвенциї пред- ставяю, согласни зме и предкладаме же бизме зоз Ґрамоту – принєшену заєднїцки з леґитимнима представнїками Сербиї як конститутивним ентитетом – утвердзели слїдующи сущни поли- тични становиска и начала, як предпоставки и основи на хторих треба же би була вибудована заєднїцка держава:
– Войводина уважує як нєодрекаюци историйни здобуток и нєоцудзиме право Сербиї на державносц, суверенитет и медзина- родно – правни субєктивитет, як и факт же Сербия– у заєднїцким интересу шицких, а у першим шоре сербского народу – та нєпри- косновено свойо атрибути зоз дїю зєдинєня преноши на заєднїц- ку державу – Союзну Републику Сербию (СРС) чийо державянє шицки гражданє и гражданки обидвох конститутивних ентите- тох. У заєднїцкей союзней держави, Сербия федерална єдинка зоз статусом републики, хтора ше конститує у складзе зоз єй длугу державотворну традицию и ошведоченим медзинародно правним субєктивитетом, а Войводина – хтора нєма таку традицию дер- жавносци – у заєднїцкей держави федерална єдинка зоз статусом републики, хтора ше конститує у складзе зоз историйнима, ґеопо- литичнима и другима особеносцами, зоз правом на власни устав, законодавну, вивершну и судску власцу и з росполаганьом з влас- нима маєтками, жридловима приходами, и шицкима природни- ма и зоз роботу створенима ресурсами на своєй териториї и зоз уставнима гаранциями витворйованя людских, меншинских, ро- ботних и социялних правох за шицких гражданох по найвиших медзинародних стандардох;
– Сербия припознава историйне право Войводини на статус конституента заєднїцкей держави и самосвойней федералней єдин- ки, цо подрозумює нє одрекаюце право гражданох и народох хтори у Войводини жию, же у федералней Войводини витворюю шиц- ки свойо суверени права, окрем гевтих, хтори преноша на союзну державу. Вона – як нє спорни историйни здобутки и политични особеносци Войводини – уважує нєприкосновене и нєпотрошиве политичне право Войводини на политични субєктивитет, реґи- онални европски идентитет и право на Устав як власни консти- тутивни акт;
– Основни начала, на хторих ше фундаментує як Устав Со- юзней Републики Сербиї так и устави федералних ентитетох, то гевти принципи на хторих ше фундаментую устави найвекшого числа модерних европских державох. А то: начало панованя права, правней держави и цивилного друштва; начало парламентарней демократиї и дошлїдней департизациї управяня з державу, як и зоз шицкима другима явнима роботами; начало секуларносци, дошлїд- ного дзелєня власци, субсидиярносци, кореньовей уставней децен- трализациї и реґионализациї, и полного почитованя гражданских людских индивидуалних и колективних правох и сучасних правох по основи роботи;
– Союзна держава у своєй виключней надлежносци ма жрид- лово функциї хтори атрибути каждей медзинародно припознатей держави: ушорює и обеспечує гранїци и териториялни интеґри- тет; медзинародни одношеня и спольну вонкашню политику; охрану и беспечносц; державянство; шлєбоди, права и длужносци чловека и граждана; преход гранїцох; обток роби и положенє стран- цох; основи економскей системи и одношеньох, власнїцки и облиґа- цийни одношеня, пияц, положенє фирмох и поднїмачох; монетарни, девизни, вонкашньо– тарґовински и банкарски систем; царински и порцийови режим; основи реґионалного и науково– технолоґийного розвою и розвою вельких технїчно– технолоґийних системох, ре- жиму атмосферских водох, очуваню и защити природного стредку, безпечносц у транспорту основи социялного обезпеченя и робот- них одношеньох; защита здравя, продукция и обток лїкох, оружия, отровних и запалївих материялох; одношеня у союзней держави, єй орґанизацию и финансованє.
[nr]
Поєдинєчни обласци, хтори нє у компетенциї союзней дер- жави, на основи заєднїцкого интереса федералних єдинкох и их опредзелєньох, можу ше зоз довирийом ушориц у союзним закону и других актох союзней держави. То ше окреме одноши на питаня з обласци єдинственого ушореня привредней системи, стратеґиї економского розвою, просторного планованя, розвой инфраструк- тури, и других питаньох од виталного и тирвацого заєднїцкого интересу.
[nr]
З Уставом союзней держави утвердзи ше змист каждей од тих функцийох, як и способ одлучованя о законох и других актох хто- ри принєше дводомна Союзна скупштина, а твориц би го мали Рада гражданох, и Рада федералних єдинкох. Влада або /и / други органи союзней держави, як и на таки способ вибору и структури тих органох хтори обезпечує ровноправне участвованє федералних єдинкох у их дїлованю и ровноправну одвичательносц федералних єдинкох за функционованє заєднїцкей держави.
[nr]
Союзна держава ма власни маєток и аутономни жридла при- ходу у согласносци зоз своїма функциями. Союзни уставни суд обез- печує дошлїдне витворйованє союзного уставу и уставносц закона и других актох союзней держави як и усоглашеносц актох федерал- них єдинкох зоз союзним уставом, дзе Союзни верховни суд ришує у остатнєй инстанци зраженя хтори ше одноша на витворйованє союзних предписаньох а занїма ше и зоз усоглашованьом судий- скей пракси на цалей териториї союзней держави.
[nr]
Союзна держава ма свой ґерб, заставу и гимну.
[nr]
Як шедзиско союзней держави, город Беоґрад ма статус уставно специфично дефинованого дистрикта;
согласно своїм окремносцом ушорюю шицки гевти питаня хтори нє у компетенциї союзней держави: одлучую о власним ґер- бу и застави, о статусу власних главних городох; ушорюю инсти- туционалну организацию федералних єдинкох и териториялну орґанизацию власци у нїх, дошлїдно запровадзуюци начало децен- трализациї и реґионализациї; з цалосцу ушорюю одношенє мед- зи реґионами, субреґионами и општинами. Окрем того, вони на началох субсидиярносци, обеспечую витворйованє людских ин- дивидуалних и колективних правох утвердзених зоз союзним и власнима уставами, положенє швета роботи и социялних правох, потим ушорюю организацию судства, уключуюци ту и Уставни суд, хтори обезпечує витворйованє власного уставу и уставносц законох и других предписаньох хтори приноша органи федерал- них єдинкох.
[nr]
Федерални єдинки росполагаю з власним маєтком и жрид- ловима фискалнима приходами и одвичательни су за цалосни друштвени и економски розвой и защиту и розвой шицких при- родних и других ресурсох на своєй териториї.
[nr]
У согласносци зоз консензусом утвердзенима основами вон- кашнєй политики союзней держави, федерални єдинки витво- рюю шицки види медзинародного сотруднїцства и приноша гевти медзинародни спорозуменя хтори нє предпоставяю медзинародно – правни субєктивитет. Обидва федерални єдинки ровноправно одвичательни за гармонїчне и ефикасне функционованє союзней дер- жави и єй институцийох и орґанох.
[nr]
Почитуюци пред тим винєшени становиска, приступи и нача- ла, а у складзе зоз власнима специфичносцами, кажда федерална єдинка приноши свой устав на власней уставотворней скупшти- ни, а Устав союзней держави приноши Уставотоврна скупштина вибрана на способ и по поступку у согласносцу зоз Ґрамоту.
[nr]
Штварта Войводянска конвенция, на шлїду политичних принципох трох предходних войводянских конвенцийох, трима же федералну Войводину – як конститутивни ентитет уставно и статусно ровноправни зоз федералну Сербию – треба дефиновац як федералну Републику гражданох и гражданкох и народох и наци- оналних заєднїцох Войводини, у хторей шицки народи хтори у нєй жию ровноправни и конститутивни, нєзависно од своєй численос- ци, и шицки маю право на шицки форми народносней автономиї у складзе зоз Уставом федералней Войводини.
[nr]
У согласносци зоз своїма компетенциями, Скупштина и Влада Войводини делегую, односно меную войводянских представнїкох до представнїцких целох и других уставних иституцийох и орґа- нох союзней держави.
[nr]
III
[nr]
З оглядом же уставни реформи за хтори ше зоз тоту Декла- рацию закладаме подрозумюю фундаменталну реконструкцию постояцей держави Сербиї и радикалне претаргнуце зоз вецей де- ценийну унитаристичну– централистичну праксу, хтора у першим шоре Войводини, алє и Сербиї принєсла вецейнїсти и чежко по- правлїви историйни шкоди, рахуєме же барз важна Ґрамота, хтору заєднїцки утвердза представнїки Войводини и Сербиї, уважно ро- зробя поступки и утвердза процедури за запровадзованє уставних реформох, конституованє федералних єдинкох и конституованє заєднїцкей союзней держави Сербиї, хтори обезпеча леґитимносц тих реформох и процедуралну ефикасносц у зложеним процесу їх запровадзованя.
[nr]
Задаток же би ше представнїком федералней Сербиї подроб- нєйше утвердзели тоти процедури и поступки, як и предклад Ґра- моти у цалосци, Штварта войводянска конвенция, як автентични представнїк уставотворного руху Войводини, звери Координаций- ному одбору задлуженому за реализацию тей Декларациї, хтори ше менує з окремну одлуку.
[nr]
IV
[nr]
Учашнїки Штвартей войводянскей конвенциї, маюци у ви- догляду стан свидомосци националней елити и одношенє по- литичних моцох у терашнєй Сербиї, глїбоко свидоми шицкей чежини посцигованя историйней догварки на основох за хтори ше закладаю и вшелїяких препреченьох и одупераньох у каждей фази єй витворйованя и реализациї инициятиви хтору порушує, тиж тельо кельо су свидоми и нєминовносци уставних реформох хтори ше вимагаю и предкладаю.
[nr]
При тим, ясно кладземе до знаня же – рушаюци од тей Де- кларациї и до нєй унєшених началох, предкладох и вимогох – ми од борби за цо швидше и цо подполнєйше витворйованє вимаганих уставних пременкох, на основох хтори предкладаме, оду- ставац нє будземе.
[nr]
Знаме же єдина, политично-нєзаобиходна кельо и нєжада- на алтернатива так предложеней и заєднїцки догвареней драги по нове уставне ушоренє держави – зоз чим ше и войводянске уставне питанє, конєчно, принципиєлно и рационално розришує як вельке нукашньо-политичне питанє, тирваца политична стабилносц и гроженє опасним политичним радикализацийом и нєвибежним интернационализацийом питаня уставного поло- женя Войводини.
[nr]
Же би зме до тей ситуациї нє пришли, ми одлучно виявюєме же кед анї после єдного рока од виборного 2012.-ого нє придзе до реализациї предложеней историйней догварки и утвердзованя Ґрамоти о политичних реформох и уставних пременкох на осно- вох тей Декларациї – наша морална и политична обовязка и на- ше леґитимне демократске право же бизме порушали найширшу акцию же би шицки гражданє и гражданки Войводини з рефе- рендумом ше вияшнєли о тим яке уставне положенє Войводина жада и яку державу прилапює.
[nr]
Прешвечени, медзитим, до того же у пороснуцу еманципа- торски, правдиво демократски и европски политични моци у самей Сербиї похопюю же – без радикалного претаргнуца зоз важацим централистичним Уставом и зоз вше окрутнєйшу прак- су партитократских верхох републики – нєт анї перспективи, анї добра за гражданох и гражданки Сербиї у цалосци, рахуєме же борба за кореньово уставни и демократски пременки уходзи до одлучуюцей фази; односно – же би їх одкладанє лєм предлужело и преглїбело по аґонию общу кризу у хторей ше нашо друштво уж длуго находзи и нанєсло нєвибежни нови вельки чкоди и Войво- дини и Сербиї и шицким гражданом и народом хтори у нїх жию.
[nr]
Прето поволуєме гевти моци и Войводини и Сербиї хтори розумя о чим слово, же би нам ше придружели у борби за коре- ньово уставни и демократски реформи, а гражданє и гражданки нашей обезправеней, окраднутей, вимученей и понїженей по- країни – же би нас у тей чежкей борби одлучно потримали.